Історії Серця

– Мені нема до кого звернутися, мати не хоче брати Грея до себе! – Заходь, що трапилося? Стас простяг Люсі невеликий папірець і відвернувся. – Це не вихідні, Люсю, не тиждень, це надовго! Люся пробігла очима по написаному. – Тебе забирають? Туди? Люся не змогла вимовити вголос. Стас кивнув Увечері похолоднішало, і в босоніжках страшенно мерзли ноги. Люся вийняла з сумки шкарпетки й вдягла їх. Іти додому по пустельній вулиці одній було страшно. Інтернет-знайомство, що так стрімко почалося, нічим не закінчилося, а тим більше не переросло в справжні відносини. Люся прийшла вчасно, сіла за столик у кафе, куди була запрошена на філіжанку кави. Чоловік прийшов за десять хвилин і одразу заявив, що не чекав пунктуальності, жінки цим не блищать. Люся відразу розчарувалася. Вона попереджала, що не спізнюється. Розмова не клеїлася, хімії не сталося. А коли він запропонував розплатитися кожному за свою порцію і поїхати до нього, продовжити знайомство ближче, Люся збрехала, сказала, що в...

Ніна Петрівна добре пам’ятає той день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини. Була середа, чоловік прийшов з роботи раніше, ніж зазвичай, похмуріше хмари. Без слів Віктор простяг їй конверт. – Що трапилося? – Віри більше нема. Без моєї згоди Діму не можуть відправити в дитячий будинок. … Про те, що чоловік має сина, Ніна знала ще до весілля. Банальна історія. В армії Віктор закохався. Після служби забрав дівчину із собою, вони найняли квартирку. Але благовірна досить швидко зібрала дрібнички та повернулася на батьківщину. А потім надіслала телеграму: вітаю, мовляв, із сином. Що там у них не зрослося, чоловік Ніні не розповідав, та вона й не розпитувала особливо. Ну, було і було. Чого старе ворушити? Коли Ніна була на четвертому місяці, колишня несподівано приїхала з однорічним Дімою. Влаштувала розбірки, хотіла все повернути. Віктор виставив її, й залишився із дружиною. Ніна знову його не звинувачувала: які можуть бути претензії за те, що трапилося до їхньої зустр...

– Не вірю! Мама не могла так вчинити… Катя йшла додому. Їй було дуже сумно, навіть скоріше боляче. Сьогодні Олег оголосив, що скоро одружується. А ще рік тому він залицявся до неї, а потім раптом різко охолов. Вона прийшла додому, зняла пальто та повісила на гачок. – Ой, Катюша прийшла, – мама вийшла з кухні, витираючи руки. – А я вечерю приготувала. А ти чого така сумна? – Олег одружується, – Катя це сказала максимально байдуже. – А я тобі казала, не надійний він. Не потрібна ти йому, йому твоя квартира потрібна, – жінка стала трохи різка. – Нікому ти, крім мене, не потрібна. Іди вечеряти. – Дякую, але я не голодна. Я трохи полежу. Втомилася. Катя пройшла до своєї кімнати. Вона нікому не була потрібна. Спочатку батько кинув її та матір, бо йому не потрібна була дочка і він хотів сина. Потім подружки почали її зраджувати, перестаючи спілкуватися. Коли на неї почали звертати увагу хлопчики, мама дуже часто говорила Каті, що вона їм не потрібна, у них на думці лише брудні д...

– Доню, у нас біда, – дзвонила Юлія Станіславівна до своєї старшої дочки Лізи. – Що сталося? – стривожилась та. – Ти ж чула, що у Максима з’явилася дівчина? П’ять місяців зустрічаються. Тепер він надумав привести її знайомити з нами! – І в чому тут біда? – Раніше він нікого не водив! Зустрічається місяць-два, всі біляві, як на підбір, смішні… А ця чорненька. Серйозна. Такий погляд… як у ворони. – Зрозуміла, який? Пронизливий. Загалом Таня зовсім не його типаж. Максим мені фото показав, я здивувалася таким вибором. – Мамо. Я давно вже хотіла поспілкуватися з цією Танею. Бо вона як тінь: начебто є, а начебто ні. – Тінню її ніяк не назвеш! З характером вона, та ще й з яким. Я чула, як вона телефоном спілкується з Максимом! Крутить ним, як хоче, і це неодруженим. А що далі буде? – З Максимом? – Здивувалася Ліза. Вона чудово знала свого молодшого брата. Це в нього означає те саме справжнє кохання! Тому що він завжди робив тільки те, що хоче, і зовсім не терпів примусу. Я...