Я завагітніла, коли ще навчалася в десятому класі. У ту мить, коли тест показав дві смужки, мої пальці заніміли. Мене трусило так сильно, що довелося сісти просто на підлогу у ванній. Я боялася. Так сильно, що навіть дихати нормально не могла. Але я ще не встигла сама усвідомити, що сталося, як мій світ почав руйнуватися. Батьки дивилися на мене так, ніби перед ними стояла не їхня донька. Наче я зробила щось настільки страшне, що перестала бути людиною. Батько дивився холодно. Потім сказав: — Ти зганьбила нашу сім’ю. Від сьогодні ти нам більше не донька. Ці слова вдарили сильніше, ніж будь-який фізичний удар. Я дивилася на маму. Чекала, що вона хоча б заперечить. Що скаже: «Зачекай». «Вона ж наша дитина». «Треба подумати». Але мама мовчала. Того ж вечора надворі лив сильний дощ. Мама дістала мій старий рюкзак, кинула туди кілька речей, а потім жбурнула його за двері. — Іди. — Мамо… — Іди звідси. — Куди? Вона відвернулася. У мене не було грошей. Не було житла. Не було людини, якій я мог...
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко:
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко: — Вона ж працює в IT-компанії, у неї там проєктні бонуси, винагороди… Кажуть, Олена вже все забронювала. Уявляєш, яке буде святкування? Денис зітхнув і пробурмотів: — А куди їй дівати кошти, якщо вона живе сама? Нехай не скупиться. Ми теж хочемо відпочити. Вони навіть не помітили моєї присутності — напевно, були впевнені, що я їх не почую. Але я розчула кожне слово. Тепер усе стало зрозуміло: вони знову приїхали не просто на каву. Їхній задум був очевидним — змусити мене профінансувати ювілей дідуся в модному ресторані. Вони наперед вирішили, що я «вже все влаштувала» і навіть встигла внести аванс. Намагаючись не показувати свого розчарування, я запросила всіх до вітальні й поставила перед ними тарілки з печивом. Тітка Ірина, яка завжди говорила, що думає, оглянула мою квартиру й сказала з легкою посмішкою: — Оленко, як у тебе гарно! Одразу вид...