"Сусідка перестала заходити до бабусі Варі.

 

"Сусідка перестала заходити до бабусі Варі. І пустила чутку, що бабуся з глузду з’їхала на старості років, раз тримає росомаху чи перевертня

Бабуся Варя знайшла у себе на городі сіре, маленьке кошеня. Жила вона сама. І була дуже доброю жінкою.

Кошеня вона притиснула до себе. Накрапував дощ і той сильно тремтів. У Бабусі Варі була натоплена сільська піч. Весело тріщали дрова.

І незабаром кошеня, вже зігрівшись, пило молоко, дбайливо налите бабусею Варею. Бабусі було дуже тепер не нудно. Було з ким поговорити.

Кошеня муркотів і слухав бабусині пісеньки, грав вовняним клубком. Бабуся Варя в’язала шкарпетки. А також навіть рукавиці.

Покупців завжди вистачало. Кошеня стало дуже великим. Ловив мишей та щурів. Свою територію він вивчив добре.

Стрибав на дерева і швидко злазив, коли бачив бабусю. Бабуся взагалі не замислювалася про дивні звички свого кота.

Незабаром вона почала називати його ласкаво – Котище! Котище відгукувався. Якось сусідка заявила, що це не кіт, а схоже, що росомаха.

Бабуся не звертала уваги. Якось спекотного літа, бабуся в саду перебирала малину та смородину. І почула шипіння.

Опустивши голову, вона побачила величезну гадюку. Гадюка стояла у стійці нападу. Бабуся зрозуміла, що застрибнути на стіл не вийде. Ноги стали ватяними. Та й вік не дозволяв.

Не встигла вона, і охнути, як її Котище миттю стрибнув на гадюку. З гадюкою Котище розправилося миттєво. А потім з цією гадюкою довго бавився. І навіть на високе дерево її затяг.

Потім мер тва гадюка випадково впала сусідці надвір. Та верещала як порося. Але Котище зістрибнувши, забрав змію назад. І не звернув уваги на її крики.

Сусідка перестала заходити до бабусі Варі. І пустила чутку, що бабуся з глузду з’їхала на старості років, раз тримає росомаху чи перевертня.

Бабуся не звертала уваги на величезний зріст кота. Це був її улюбленець.

Пестила вона його. А він спав, згорнувшись на килимку біля її ліжка.

Котище любив гуляти у густій траві. Іноді у спеку навіть дрімав там. Але коли наставав час, він завжди повертався додому.

І ось одного разу вночі бабуся заснула. Нічого не чула. І не бачила. Вона залишала віконце напіввідчиненим. Бо кіт за потребою звик ходити у двір.

І ось у відчинене вікно залізли два місцеві пияки. Знали вони, що бабуся тільки отримала пенсію. Про всяк випадок вони з рушника зробили кляп.

І побачивши сплячу бабусю, вони її розбудили та почали допитуватися про гроші. Та перелякана і без кляпа не могла говорити, а тільки плакала й тремтіла.

Бабусю про всяк випадок один злодіїв вда рив. Вона закричала. І кляп відразу опинився у бабусі в роті. В будинку почали все перевертати. Але тут бабуся побачила величезну кудлату тінь, що заскочила у вікно.

Один зі злочинців не обертаючись перепитав:

– Борян це ти? Знайшов у сусідки щось? Вона ж тільки пенсію отримала!

Але величезна тінь стрибнула на одного з них і вчепилась у горло. Потім стрибнула на другого і вчепилася йому у вічі. Той став репетувати як порося.

– Господи! Нечиста сила! Домовий! -Домовий був волохатий і шипів.

Зелені очі хижо світилися в напівтемряві. Домовий стрибав то на одного, то на другого. Бабуся зуміла тихо витягнути кляп і різко ввімкнула світло.

Вона одразу впізнала злочинців. І з усієї сили закричала:

– Допоможіть! – У всіх вікнах з’явилося світло.

Коли сусіди увірвалися до бабусі. Вони побачили страшну картину: На підлозі лежали місцеві два пия ки. Один із них сидів і вив.

Обличчя було повністю подерте. Другий тримався за горло. Все було залито кров’ю. Бабуся сиділа на ліжку обійнявшись з котом.

Кіт шипів і нікого до бабусі не підпускав. Бабуся раптом згадала про сусідку. І третього дружка цих злодіїв.

Чоловіки побігли туди хто з чим. Знайшли злодія у лазні. Там він вирішив перечекати метушню і втекти. Довго його лупили хто чим.

Відібрали у нього гроші, які він украв. І повернули сусідці. До поліції вирішили не звертатися. Собі дорожче.

Злодіїв було і так покарано! І пригрозили, ще раз кота нацькувати.

Один із них заїкаючись, сказав, що це не кіт. А МАЙ ХУН! По телевізору бачив!

– Ах ти сволота ще й матюкаєшся! Кота мого обзиваєш! – Бабуся вліпила ляпас. – Сам ти такий! Сволота! І нема чого на мого кота такі непристойні речі казати!

Ставте вподобайки та залишайте свої думки у коментарях!

"