Перейти до основного вмісту

Розвідка підтвердила – nутін вnав у коmу nісля невдалої оnерації, у Креmлі терmіново рoзрoбляють сценaрій nередaчі влaди


З Росії надійшла інформація про те, що президент країни-агресора Володимир Путін нібито впав у кому після операції. У диктатора була ракова пухлина, видалення якої могло викликати серйозні наслідки для здоров’я російського диктатора

Про це OBOZREVATEL стало відомо із джерел у розвідці. Наразі президент нібито перебуває у реанімації, де його життєдіяльність підтримують за допомогою систем штучного життєзабезпечення.

За наявними даними, у Путіна проявилися всі ознаки пригнічення рефлексів стовбура головного мозку, його організм не реагує на біль.

Глава РФ перебуває у стані деструктивної коми, передають джерела у розвідці.

Оточення диктатора, ймовірно, вирішило приховати інформацію про стан Путіна. Вони планують тримати всіх у невіданні, допоки Кремль не визначить, хто стане наступником президента РФ.

До того часу на публіці замість російського лідера з’являтиметься його двійник, що дозволить створювати потрібну картинку для медіа.

Очікується, що незабаром глава МЗС РФ Сергій Лавров може звернутися до президента Туреччини Реджепа Ердогана з проханням про те, щоб він анонсував довгоочікувану зустріч Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського, на якій також має бути присутнім і турецький лідер.

Однак, як кажуть джерела, за планом Кремля ця зустріч в результаті не відбудеться – в РФ не хочуть ризикувати розкриттям підміни Путіна двійником.

У зриві цієї ще не оголошеної зустрічі в Росії мають намір звинуватити Україну, її нібито неконструктивну позицію та Володимира Зеленського. Для цього нашій країні висунуть свідомо неприйнятні для України умови.

Зазначимо, що ця інформація потребує підтвердження. І перевірити її можна буде вже дуже скоро, коли у Кремлі знову коментуватимуть відмову від переговорів України та РФ на рівні президентів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко:

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко: — Вона ж працює в IT-компанії, у неї там проєктні бонуси, винагороди… Кажуть, Олена вже все забронювала. Уявляєш, яке буде святкування? Денис зітхнув і пробурмотів: — А куди їй дівати кошти, якщо вона живе сама? Нехай не скупиться. Ми теж хочемо відпочити. Вони навіть не помітили моєї присутності — напевно, були впевнені, що я їх не почую. Але я розчула кожне слово. Тепер усе стало зрозуміло: вони знову приїхали не просто на каву. Їхній задум був очевидним — змусити мене профінансувати ювілей дідуся в модному ресторані. Вони наперед вирішили, що я «вже все влаштувала» і навіть встигла внести аванс. Намагаючись не показувати свого розчарування, я запросила всіх до вітальні й поставила перед ними тарілки з печивом. Тітка Ірина, яка завжди говорила, що думає, оглянула мою квартиру й сказала з легкою посмішкою: — Оленко, як у тебе гарно! Одразу вид...

Ми за грошима!

 "– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей. – Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким не буває? – Віктор винно дивився на Олену. – Це було лише один раз! Обіцяю, ніколи більше цього не повториться! Дівчина байдуже дивилася убік. Ну, не могла вона пробачити таке! З Віктором вони зустрічалися рік. Їх називали найкрасивішою та закоханою парою. З першого дня вони були разом. Буквально за тиждень Віктор переїхав до неї жити. Олена жила в квартирі, що дісталася їй у спадок від тітки. У тітки не було дітей, тому свою квартиру у Києві заповідала племінниці – дочці брата. Такий розкішний подарунок виявився дуже доречним. Олена закінчила школу і примудрилася вступити на “бюджет” до одного з київських інститутів. Віктор навчався у тому ж інституті, що й Оксана, лише на платному відділен...

Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець.

"– Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець. – Або твоя дочка віддає мені машину, або хай з’їжджає! Я не житиму в будинку, де мене не шанують! – А куди ж вона подінеться? – Не твоя проблема! Доросла вже. Час самостійною ставати… Кіра стояла в коридорі батьківського будинку і слухала, як мама пояснює їй через двері ванної, чому вона має віддати свою машину. – Кіро, ну подумай головою! Андрій же на роботу їздить щодня. А ти – студентка. Тобі що, складно автобусом? Дівчина притулилася до стіни й заплющила очі. Машину їй подарував дід на двадцятиріччя. Стару, але свою. Першу у житті. Дід тоді сказав: «Щоб не залежала ні від кого. Щоб сама вирішувала, куди їхати. – Мамо, машина оформлена на мене, – спокійно відповіла Кіра. – Ну то й що? Ми ж сім’я! – голос матері став вищим. – Андрій тобі, як батько. Пам’ятаєш, як він тобі з математикою допомагав у десятому класі? Кіра пам’ятала. Пам’ятала, як він репетував на неї за кожну помилку, як жбурляв підручник на стіл, коли вон...