Не дай і не лай. А я тобі казала, що так буде. Але не переживай, сестричко, у тебе є я, та й грошей ти певно з собою привезла, то не пропадемо точно, – Алла, рідна сестра Марії, з усіх сил її втішала. – От як вона мені могла так сказати? Я ж стільки років працювала, і все для неї. Не розумію, коли Ніна так змінилася? – Марія утирала сльози. – А що ти хотіла? Дочка твоя заміжня, то тепер вона чоловіка слухає, а не тебе. І я тебе попереджала – вийшла Ніна заміж, от тепер нехай чоловік її і забезпечує. А ти заладила – рідна дитина, треба допомогти. Алла хоч і картала Марію, але робила вона це з любовʼю, швидше для годиться. З сестрою вони останні 15 років бачилися рідко, бо Марія була в Італії на заробітках Перейти до основного вмісту

Не дай і не лай. А я тобі казала, що так буде. Але не переживай, сестричко, у тебе є я, та й грошей ти певно з собою привезла, то не пропадемо точно, – Алла, рідна сестра Марії, з усіх сил її втішала. – От як вона мені могла так сказати? Я ж стільки років працювала, і все для неї. Не розумію, коли Ніна так змінилася? – Марія утирала сльози. – А що ти хотіла? Дочка твоя заміжня, то тепер вона чоловіка слухає, а не тебе. І я тебе попереджала – вийшла Ніна заміж, от тепер нехай чоловік її і забезпечує. А ти заладила – рідна дитина, треба допомогти. Алла хоч і картала Марію, але робила вона це з любовʼю, швидше для годиться. З сестрою вони останні 15 років бачилися рідко, бо Марія була в Італії на заробітках


– Не дай і не лай. А я тобі казала, що так буде. Але не переживай, сестричко, у тебе є я, та й грошей ти певно з собою привезла, то не пропадемо точно, – Алла, рідна сестра Марії, з усіх сил її втішала.

– От як вона мені могла так сказати? Я ж стільки років працювала, і все для неї. Не розумію, коли Ніна так змінилася? – Марія утирала сльози.

– А що ти хотіла? Дочка твоя заміжня, то тепер вона чоловіка слухає, а не тебе. І я тебе попереджала – вийшла Ніна заміж, от тепер нехай чоловік її і забезпечує. А ти заладила – рідна дитина, треба допомогти.

Алла хоч і картала Марію, але робила вона це з любовʼю, швидше для годиться. З сестрою вони останні 15 років бачилися рідко, бо Марія була в Італії на заробітках.

Поїхала не від доброго життя туди, дочці хотіла допомогти. Сама Ніну ростила, чоловіка рано не стало. В дочку всі сили, всі гроші і всю любов свою вкладала.

Ніна вивчилась, знайшла чоловіка, заміж вийшла і додому зятя привела.

Марія не мала нічого проти, раділа, що господар в домі буде. Навіть змінила плани і вирішила не перебудовувати стару хату, а будувати нову.

Зять з радістю підхопив ініціативу тещі, вона гроші висилала, а він будував. Вийшов двоповерховий палац, всім сусідам на заздрість.

– Маріє, не віддавай всі гроші дочці і зятю, складай щось собі, – не раз попереджала сестру Алла, але та її не слухала.

Алла радила собі окрему однокімнатну квартиру купити. Або хоча б у будинку зробити два входи і дві кухні, та Марія не вірила, що вона може хоч якось дочці заважати.

А тепер приїхала додому і переконалася, що мала сестра рацію, коли говорила, що треба про своє майбутнє подумати.

– Мамо, Василь не хоче, щоб у нас була одна кухня. Ми готуватимемо собі окремо, і ти окремо. Не ображайся, але так буде краще, – сказала дочка Марії, коли та приїхала додому і повідомила, що з заробітками зав’язує.

Марію так образили ці слова доньки, що вона і слова не могла вимовити. Щоб не розплакатись перед дітьми, зібралася і до сестри своєї поїхала, яка жила в сусідньому селі.

Аллі вона довіряла, то ж щиро поскаржилася на те, що дочка, виходить, їй тарілку супу шкодує.

– Як вона могла так сказати рідній мамі? Я ж для неї ніколи нічого не шкодувала, а тепер виходить, мама перестала висилати гроші і стала непотрібна? – схлипувала Марія.

– Ще раз повторюю – не дай і не лай. Ти сама давала, дочка у тебе нічого не просила. А зараз вона і справді мусить чоловіка слухати. А зять не хоче, щоб ти крутилася у них під ногами і заглядала в їхні каструлі, відвикли вони за роки від тебе, – намагалася заспокоїти сестру Алла, і переконати, що нічого страшного не сталося.

Марія їла голубці, які сестра приготувала для неї з любовʼю, бо знала, що вона в Італії за ними дуже скучила.

– Може ти і права, сестричко. Не треба мені у них під ногами вештатися. Я маю гроші на однокімнатну квартиру, куплю собі і житиму окремо. Так і справді буде краще для всіх.

– От і молодець. А на дочку свою не ображайся, вона робить так як чоловік каже, – Алла пригорнула Марію як колись в дитинстві.

Марія нарешті заспокоїлася, виговорилася і легше стало. А з понеділка піде шукати квартиру і все стане на свої місця.

А що ви думаєте з приводу цієї життєвої ситуації? Чи правильне рішення прийняли сестри? І чи мала право дочка так мамі сказати?

Фото ілюстративне.

Коментарі

Вам також може сподобатися

Ірина була в своєму кабінеті, коли туди забіг її чоловік Андрій. – Як це розуміти? – одразу вигукнув він. – Що? Звільнення? А ти сам не знаєш? – спокійно відповіла дружина. – Ні, – розвів він руками. – І не здогадуєшся? – Ірина підозріло подивилася на Андрія. – Ні, – знову повторив він. – А я тебе звільнила через Василя! Я все знаю. І ще. Речі свої збирай. Я більше не хочу бачити тебе вдома, – раптом сказала вона. – Якого ще Василя? Що знаєш? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ірина та Андрій повернулися додому. Вони десять днів відпочивали на морі. Іра ще там зрозуміла, що відпочинок Андрію дається важко. Він весь час заглядав в телефон. Усміхався, писав, а іноді далеко відходив від неї, щоб поговорити. Він засиджувався в телефоні до ночі і потім лягав спати. На ранок Ірина з ним намагалася говорити, але він посилався на відпустку, що він відпочиває. Іра на п’яту добу помітила смс на телефоні чоловіка. Андрій вже спав. Телефон був заблокований, але поки екран не вимкнувся вона прочитала: “На добраніч, коханий.” Писав якийсь Василь. Екран вимкнувся, але за кілька секунд знову засвітився. Ірина почала дивитися на телефон. «Чому не бажаєш своїй коханій доброї ночі? Я сумую.» «Милий. Відповідай. Я чекаю на тебе.» «Коли ти вже приїдеш?» «Я теж хочу відпочивати з тобою.” «І коли він мені все скаже», – подумала Ірина. – «Зачекаю. Просто треба морально підготуватись» І ось вони вдома. План як «віддячити» чоловіку вже готовий. Та й у плані лише один пункт. Андрій пр...

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко:

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко: — Вона ж працює в IT-компанії, у неї там проєктні бонуси, винагороди… Кажуть, Олена вже все забронювала. Уявляєш, яке буде святкування? Денис зітхнув і пробурмотів: — А куди їй дівати кошти, якщо вона живе сама? Нехай не скупиться. Ми теж хочемо відпочити. Вони навіть не помітили моєї присутності — напевно, були впевнені, що я їх не почую. Але я розчула кожне слово. Тепер усе стало зрозуміло: вони знову приїхали не просто на каву. Їхній задум був очевидним — змусити мене профінансувати ювілей дідуся в модному ресторані. Вони наперед вирішили, що я «вже все влаштувала» і навіть встигла внести аванс. Намагаючись не показувати свого розчарування, я запросила всіх до вітальні й поставила перед ними тарілки з печивом. Тітка Ірина, яка завжди говорила, що думає, оглянула мою квартиру й сказала з легкою посмішкою: — Оленко, як у тебе гарно! Одразу вид...

Колись ти зрозумієш..!?

Коли мама з татом одружилися, батько вмовив маму переписати її успадковану шикарну трикімнатну на свекруху, щоб була можливість взяти кредит на його ім’я під заставу житла. Мама написала дарчу, справа батька пішла в гору, вона якось не замислювалася про те, щоб вимагати квартиру назад. Десять років тому, коли мені було 18, тато зібрав сімейну раду. Сказав, що любить іншу, у нього від неї маленький син і він хоче розлучення. Мені сказав: “Колись ти зрозумієш”. Мама прийняла новину гідно, тільки попросила повернути її квартиру, щоб нам не довелося жити в орендованій. На що мій тато здивовано округлив очі та відповів, що квартира була подарована його мамі, а вона своєю чергою передарувала трикімнатну йому. Тож за законом квартира його. Спільно нажитого майна не було, все оформлялося на бабусю. Ми просили хоча б під розписку дати грошей на перший внесок в іпотеку, він послав нас і сказав, що його синові та спадкоємцю гроші потрібніші. Він забрав усе — мамину машину, коштовності, які ...