"Тост, який зруйнував моє весілля ще до першого танцю" 🥂💔🔥 Перейти до основного вмісту

"Тост, який зруйнував моє весілля ще до першого танцю" 🥂💔🔥


Весільна зала сяяла вогнями, звучала романтична музика, а я сиділа поруч із чоловіком, тримаючи його за руку. Це був день, про який я мріяла ще з дитинства. Я уявляла, як усі гості будуть радіти за нас, як ми будемо разом танцювати перший танець, а потім вирушимо у медовий місяць…

Коли прийшов час виголошувати тости, піднявся найкращий друг мого чоловіка, Макс. Він виглядав веселим, трохи підпитим і, як мені здалося, занадто впевненим у собі. Я усміхнулася йому, не підозрюючи, що за кілька секунд моє життя піде шкереберть.

Друже, я так радий за тебе! Знаю, як важко тобі було залишити все позаду… – сказав він, підморгнувши нареченому. – Ти зробив правильний вибір, і тепер нарешті вільний. Сподіваюся, вона тебе більше не турбуватиме!

Зала завмерла. Гості почали перешіптуватися. Я відчула, як мій чоловік напружився, а його пальці міцно стиснули мою руку.

Що він має на увазі? – запитала я, дивлячись йому прямо в очі.

Він опустив погляд і спробував ухилитися від відповіді. Я подивилася на Макса, а він раптом збагнув, що сказав щось зайве, і спробував виправити ситуацію.

Та нічого, просто жарт! – нервово засміявся він.

Але було запізно.

Одна з моїх подруг нахилилася до мене й прошепотіла:

Він говорив про його колишню. Вона приходила до нього перед весіллям…

Я відчула, як у мене похололо всередині.

Це правда? – я знову подивилася на чоловіка.

Він мовчав. Усі чекали на відповідь.

Нарешті він прошепотів:

Так… Вона дізналася про весілля і хотіла поговорити. Але це нічого не значить!

Я вже нічого не чула. У голові пульсувало тільки одне питання: Чому він мені не сказав?

І тут моя подруга витягла телефон і показала мені фото. На ньому мій наречений стояв біля готелю вранці у день нашого весілля… і обіймав іншу жінку.

Мене охопила хвиля розчарування і гніву.

Я мовчки зняла обручку, поклала її в келих із шампанським і підняла свій власний тост:

Дякую всім, що прийшли. Але, здається, святкувати тут більше нічого!

І я вийшла із зали, не озираючись.

За спиною чула, як кричала моя мати, як Макс щось бурмотів про невдалий жарт, як мій "чоловік" намагався мене наздогнати. Але я не зупинилася.

Весілля закінчилося ще до першого танцю…

Коментарі

Вам також може сподобатися

Ірина була в своєму кабінеті, коли туди забіг її чоловік Андрій. – Як це розуміти? – одразу вигукнув він. – Що? Звільнення? А ти сам не знаєш? – спокійно відповіла дружина. – Ні, – розвів він руками. – І не здогадуєшся? – Ірина підозріло подивилася на Андрія. – Ні, – знову повторив він. – А я тебе звільнила через Василя! Я все знаю. І ще. Речі свої збирай. Я більше не хочу бачити тебе вдома, – раптом сказала вона. – Якого ще Василя? Що знаєш? – Андрій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Ірина та Андрій повернулися додому. Вони десять днів відпочивали на морі. Іра ще там зрозуміла, що відпочинок Андрію дається важко. Він весь час заглядав в телефон. Усміхався, писав, а іноді далеко відходив від неї, щоб поговорити. Він засиджувався в телефоні до ночі і потім лягав спати. На ранок Ірина з ним намагалася говорити, але він посилався на відпустку, що він відпочиває. Іра на п’яту добу помітила смс на телефоні чоловіка. Андрій вже спав. Телефон був заблокований, але поки екран не вимкнувся вона прочитала: “На добраніч, коханий.” Писав якийсь Василь. Екран вимкнувся, але за кілька секунд знову засвітився. Ірина почала дивитися на телефон. «Чому не бажаєш своїй коханій доброї ночі? Я сумую.» «Милий. Відповідай. Я чекаю на тебе.» «Коли ти вже приїдеш?» «Я теж хочу відпочивати з тобою.” «І коли він мені все скаже», – подумала Ірина. – «Зачекаю. Просто треба морально підготуватись» І ось вони вдома. План як «віддячити» чоловіку вже готовий. Та й у плані лише один пункт. Андрій пр...

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко:

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко: — Вона ж працює в IT-компанії, у неї там проєктні бонуси, винагороди… Кажуть, Олена вже все забронювала. Уявляєш, яке буде святкування? Денис зітхнув і пробурмотів: — А куди їй дівати кошти, якщо вона живе сама? Нехай не скупиться. Ми теж хочемо відпочити. Вони навіть не помітили моєї присутності — напевно, були впевнені, що я їх не почую. Але я розчула кожне слово. Тепер усе стало зрозуміло: вони знову приїхали не просто на каву. Їхній задум був очевидним — змусити мене профінансувати ювілей дідуся в модному ресторані. Вони наперед вирішили, що я «вже все влаштувала» і навіть встигла внести аванс. Намагаючись не показувати свого розчарування, я запросила всіх до вітальні й поставила перед ними тарілки з печивом. Тітка Ірина, яка завжди говорила, що думає, оглянула мою квартиру й сказала з легкою посмішкою: — Оленко, як у тебе гарно! Одразу вид...

Колись ти зрозумієш..!?

Коли мама з татом одружилися, батько вмовив маму переписати її успадковану шикарну трикімнатну на свекруху, щоб була можливість взяти кредит на його ім’я під заставу житла. Мама написала дарчу, справа батька пішла в гору, вона якось не замислювалася про те, щоб вимагати квартиру назад. Десять років тому, коли мені було 18, тато зібрав сімейну раду. Сказав, що любить іншу, у нього від неї маленький син і він хоче розлучення. Мені сказав: “Колись ти зрозумієш”. Мама прийняла новину гідно, тільки попросила повернути її квартиру, щоб нам не довелося жити в орендованій. На що мій тато здивовано округлив очі та відповів, що квартира була подарована його мамі, а вона своєю чергою передарувала трикімнатну йому. Тож за законом квартира його. Спільно нажитого майна не було, все оформлялося на бабусю. Ми просили хоча б під розписку дати грошей на перший внесок в іпотеку, він послав нас і сказав, що його синові та спадкоємцю гроші потрібніші. Він забрав усе — мамину машину, коштовності, які ...