Цей день мав стати найщасливішим у їхньому житті. Простора зала, прикрашена білими трояндами, виблискувала вогниками гірлянд. Родичі та друзі заповнили ряди, із нетерпінням чекаючи, коли наречена вийде до вівтаря.
Наречений стояв попереду, в бездоганному костюмі, але з кам'яним виразом обличчя. Його друзі відчували якусь напругу, але списували це на нерви. Наречена, вся в мереживі, йшла до нього з легкою усмішкою. Вона навіть не підозрювала, що за кілька хвилин усе зміниться.
Коли настав момент клятв, наречений узяв мікрофон.
— Я дуже люблю цю жінку… або думав, що люблю.
У залі запанувала напружена тиша. Наречена зніяковіла, поглянула на нього здивовано.
— Перед весіллям я вирішив зробити одну річ – просто щоб заспокоїти себе. Тест на батьківство.
Здригнувшись, вона зробила крок назад.
— Що?..
— І ось, сьогодні вранці я отримав результати.
Наречений дістав із внутрішньої кишені конверт. Гості в напруженні дивилися, що він робить.
— І цей тест показав, що хлопчик, якого я виховував два роки, не мій син.
По залі пронісся гул, хтось навіть закрив рот руками від шоку. Наречена зблідла, почала щось бурмотіти.
— Я б міг пробачити багато, але не це. Тому замість весільних обітниць я скажу лише одне: це весілля не відбудеться. І прощавай.
Він поклав конверт нареченій у руки, розвернувся і пішов.
Вона кинулася за ним, намагалася схопити за руку, але він лише холодно подивився на неї й продовжив рух до виходу.
Гості сиділи приголомшені. Хтось вийняв телефон і почав знімати цю сцену.
Весілля, яке мало стати початком щасливого життя, стало його фатальним кінцем. 💔
Коментарі
Дописати коментар