Коли мама з татом одружилися, батько вмовив маму переписати її успадковану шикарну трикімнатну на свекруху, щоб була можливість взяти кредит на його ім’я під заставу житла.
Мама написала дарчу, справа батька пішла в гору, вона якось не замислювалася про те, щоб вимагати квартиру назад. Десять років тому, коли мені було 18, тато зібрав сімейну раду.
Сказав, що любить іншу, у нього від неї маленький син і він хоче розлучення. Мені сказав:
“Колись ти зрозумієш”.
Мама прийняла новину гідно, тільки попросила повернути її квартиру, щоб нам не довелося жити в орендованій. На що мій тато здивовано округлив очі та відповів, що квартира була подарована його мамі, а вона своєю чергою передарувала трикімнатну йому.
Тож за законом квартира його. Спільно нажитого майна не було, все оформлялося на бабусю. Ми просили хоча б під розписку дати грошей на перший внесок в іпотеку, він послав нас і сказав, що його синові та спадкоємцю гроші потрібніші.
Він забрав усе — мамину машину, коштовності, які нам дарував, магазинчик білизни, яким мама займалася сама, навіть її шубу. По суті, у нас залишився лише одяг.
Мама була в нестямі від шоку:
– Так, всяке може статися, – говорила вона, – але треба ж залишатися людиною! Гаразд подарунки, але квартира! Він просто законно нас обікрав.
Ми довго накопичували, жили в гуртожитку надголодь, ходили в недоносках, але купили однокімнатну, начебто все налагодилося.
Батько поїхав одразу після розлучення до Києва, більше ми про нього не чули.
Мама щаслива у другому шлюбі з простим роботягою, він її на руках носить. Я теж одружилася, переїхала до чоловіка.
І ось учора до мене у двері постукав якийсь чоловік. Я насилу впізнала в обірваному і смердючому дядьку свого батька.
Як він дізнався мою адресу – незрозуміло. Він благав пустити його пожити до нас або дати адресу мами, щоб він міг піти до неї.
Його дружина якимось чином оформила все майно та бізнес на себе, а його викинула. Пів року він намагався довести свої права, але нічого не досяг.
І тепер він зібрав останні гроші на квиток до нашого міста і прийшов до нас по допомогу. Я пригадала йому все, що ми пережили через його зраду і зачинили двері перед його носом.
Здивувала реакція мого чоловіка:
– Ну він же зрозумів, що був неправий, могла б хоч спробувати пробачити його.
– Ні, зради не прощаю.
Татко постукав-постукав і пішов, де він тепер і що з ним, я не знаю. І не хочу знати. Може, колись я звинувачуватиму себе за цей вчинок, але зараз впевнена, що вчинила правильно.
А ви як вважаєте? Ставте вподобайки та пишіть коментарі, що думаєте з цього приводу?
Гарно бумеранг поровернувся
ВідповістиВидалитиЯке дай Боже ,таке помагай Боже . Ви правильно вчинили , як він в свій час поступив підло з вашою мамою ,так ВАК ви вірно зробили ,що відправили з нічим .
ВидалитиСупер, молодець
ВідповістиВидалитиПішов від сім'ї і його не цікавило як проживаю його покинута родина. А на старість приповз - згадав що є донька та покинута дружина! Таким прощення немає і таких не потрібно жаліти, що заробив те і отримав!
ВидалитиКатюзі по заслузі
ВідповістиВидалитиВірно, катюзі по заслузі !
ВидалитиНема за що себе звинувачувати себе.
ВідповістиВидалитиЩо заробив,те і має .
Все правильно зробила за що пробачати нехай би думав що робить таки є вища сила наказала
ВідповістиВидалитиЦе , виключно , на Ваш розсуд ! Ніхто не має права Ваз звинуватити в жорстокості , бо ніхто не пройшов дорогу у Ваших , з мамою, капцях! Можна , десь у глибині душі, пробачити , як приклад … Але ! Допомагати , чи ні … Брати відповідальність і опіку , за людину ,яка лишила рідних на межі виживання , Ви не зобовʼязані ! Він нічого не зробив , щоб покращити своє становище , на відміну від рідних , яких обікрав !
ВідповістиВидалитиНу дочці ще потрібно було відповісти, що так вона все зрозуміла, вона виросла і у батька є спадкоємець, нова др
ВідповістиВидалитиЩо посієш, те і пожнеш.
ВідповістиВидалитиКатюзі по заслузі бумеранг існує
ВідповістиВидалитиБога не обдуриш,він все бачить івчиняє по справедливості!
ВідповістиВидалити